Долар. Купувати чи продавати?

Артем Ваганов

Курс гривні до долара не покидає топ найобговорюваніших тем. Війна стимулює спекулянтів шукати, як заробити на курсовій різниці. НБУ, натомість, намагається регулювати це питання, впроваджуючи обмежувальні заходи.

Завдання НБУ — стабілізувати курс, зростити валютні резерви та зробити так, щоб валютообмінні операції проводили лише ті люди, яким це необхідно для життя чи ведення бізнесу. Натомість спекулянти шукають можливість заробити на обміні гривні на валюту і навпаки. Хто переможе в цьому процесі, покаже час.

Події на фронті, дефіцит бюджету, який змушує емітувати гривню, також б’ють по курсу. Чим довше країна змушена буде продовжувати військові дії, тим песимістичніша ситуація буде в економіці та з курсом гривні.

Уряд та НБУ проводять відповідні реформи, але треба реально оцінювати ситуацію: наразі наш курс залежить від лінії фронту.

Історичний погляд на курс

Щоб спрогнозувати курс, треба мати термін планування. На яку дату ми хочемо мати прогноз? Чим більший строк, тим впевненіше я можу сказати, що гривня буде слабшати до резервної валюти і треба купувати долар чи євро. Така тенденція притаманна усім країнам з економіками, що розвиваються. На графіку видно, як девальвували національни валюти ряду таких країн. І це лише період у 5 років.

Історично в Україні тренд на знецінення гривні також існує (див. графік). Було лише 4 роки, в які гривня зміцнялася по відношенню до долара. Найбільша ревальвація була у 2018 році, коли гривня зміцнилася на 14,5%. Девальвував курс у кризові роки значно швидше — від 150% до 197% за рік. І таких періодів було кілька.

Як бачимо, по відношенню ризик/дохідність будь-які операції з продажем долара заради спекулятивної наживи виглядають досить ризиковано.

Навіщо взагалі робити якісь маніпуляції з валютою?

Тут є дві цілі, вони максимально прості: зберегти та примножити кошти.

З цими завданнями валюта, як клас активів, справляється погано, хоч національна чи резервна.

Наприклад, на графіку нижче видно, що 1 долар, куплений у 1802 році, зараз коштував би усього 5 центів, тобто втратив би 95% своєї купівельної спроможності.

Щоб гроші не втрачали свою цінність, їх треба вкладати в активи. Правильніше порівнювати дохідності валютних та гривневих вкладень і прогнозувати курс, керуючись цим.

Приклад: Наразі на ринку України доступні військові ОВДП під 11% річних у гривні, та під 3,7% річних у валюті.

Що робити інвестору, який має гривню?

Вкладатись у гривневий інструмент, який хоча б частково перекриє інфляцію (наразі 21,5%) чи обмінювати кошти на валюту та купувати валютні ОВДП?

Щоб прийняти зважене рішення, треба обрахувати курс-паритет (такий курс гривні до долара, за якого немає значення, яке вкладення робити) або, як його ще називають, «курс розвороту». Це точка, нижче якої вигідніше вкладатися в гривневий інструмент, а вище — у валютний.

Для цьго ділимо індекс гривневої дохідності ОВДП на індекс валютної дохідності: 1.11 / 1.04 = 1.0673, або 6,73%.

Тобто, якщо за період інвестування курс зросте більше ніж на 6,73% від поточного — інвестору для збереження коштів вигідніше купити валюту та інвестувати у доступні валютні активи. А якщо гривня девальвує на менший відсоток — то інвестиція у гривневий інструмент виглядає привабливішою.

Що робити з гривневими депозитами та ОВДП, які були оформлені до війни?

Більшість банків не дозволяє достроково розривати депозитні угоди, але не варто впадати у відчай. У нашій країні не всі товари та послуги прив’язані до валюти. У структурі витрат кожної сім'ї є чимала гривнева компонента. Так, імпортні товари реагують на зміну курсу майже одразу, але товари, а особливо послуги, на локальному ринку зростають з певним часовим лагом.

Для наочності — графік середньої заробітньої платні у доларах по роках.

Видно, що під час девальвації 2014−2015 років, коли гривня до долара знецінилися втричі, приблизно втричі і впала середня зарплатня. І знадобився певний час на відновлення до рівня 2014 року.

Це означає, що ваші гривневі депозити, які не можна достроково розірвати, щоб купити валюту, ви зможете направити на ті товари і послуги, ціна на які залишиться сталою, або зросте досить помірно.

Як правило, ціни у сфері послуг піднімаються більш плавно, ніж у товаровиробництві, тому що основна категорія затрат такого бізнесу — це зарплата, яка зростає повільно у доларовому еквіваленті.

Інший приклад — нерухомість. Якщо ви думаєте, що це виключно валютна покупка, то я вас розчарую. Це відбувається саме доти, доки економіка працює без потрясінь. За будь-якої кризи ціна на нерухомість та оренду все одно буде перераховуватись у гривні, спираючись на середню зарплатню в регіоні. На тому ж прикладі 2014 року, коли гривня знецінилася втричі, втричі впали ціни на нерухомість у доларах.

Як бачимо, спалювати всі мости та сваритися з банком немає сенсу. Так, інфляція знецінює гривню, а девальвація змушує думати про втрачені вигоди, але раціонально можна знайти такі категорії витрат, яких ці явища торкнуться мінімально, і зберегти купівельну спроможність вкладу.

Резюме:

1. Війна змушує уряд впроваджувати нові обмеження заради підтримки курсу. Вже цей факт говорить про певну крихкість поточного валютного курсу.
2. Рівень девальвації залежатиме від затяжності воєнних дій.
3. На термінах від 5 років зберігати кошти краще у резервній валюті через девальвацію.
4. Зберігати кошти в національній валюті чи доларі не раціонально незалежно від курсу. Краще кошти вкладати в активи.
5. Підрахунок курсу розвороту покаже вам індикативний курс, на основі якого можна самостійно погратися в провидця і сказати «вірю» чи «не вірю».
6. Маючи гривневі заощадження, не варто нервувати, краще подумати на що можна витратити їх у майбутньому, щоб зберегти купівельну спроможність.

.